шруб

ШРУБ, а, ч., діал.

Шуруп.

Цікавий кравець не знав механіки, і всякі .. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (М. Коцюбинський);

Умів він викувати і леміш, і сокиру, умів нарізати шруб, змайструвати замок (А. Іщук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шруб — -а, ч., діал. Шуруп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шруб — ШРУБ, а, ч., діал. Шуруп. Цікавий кравець не знав механіки, і всякі.. шруби, з котрими раз у раз порався Петро Гельє, видавались йому чимсь незвичайним, дивовижним (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  3. шруб — Шруб, -ба ж. Бинтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. ум. шрубо́к. Словник української мови Грінченка