1. Словник української мови у 20 томах

шрубик

ШРУ́БИК, а, ч., діал.

Зменш. до шруб. Те саме, що гви́нтик.

Кожний робітник .. виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи .. Здаля кожний видавався наче шрубиком у загальному механізмі праці (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шрубик — шру́бик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. шрубик — -а, ч., діал. 1》 Зменш. до шруб. 2》 Те саме, що гвинтик 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шрубик — ШРУ́БИК, а, ч., діал. 1. Зменш, до шруб. 2. Те саме, що гви́нтик. 2 Кожний робітник.. виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи.. Здаля кожний видавався наче шрубиком у загальному механізмі праці (Смолич, І, 1958, 75). Словник української мови в 11 томах