штамп

ШТАМП, а, ч.

1. Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів шляхом штампування.

Спеціалісти Бердянського дослідного нафтомаслозаводу виготовили нове мастило для штампів, застосування якого прискорює швидкість штампування деталей і набагато поліпшує їх якість (Роб. газ., 7.VI 1966, 2);

В похованні знайдено досить великий набір різних штампів для виготовлення прикрас (Археол., 9, 1954, 31).

2. Вид печатки (у 1 знач.), яка перев. має вигляд прямокутника з гуми з опуклим зображенням тексту назви якої-небудь установи, організації і т. ін., із зазначенням адреси, номера або яких-небудь інших відомостей;

// Відбиток, одержаний за допомогою такої печатки.

Він довго крутив у руках одержаний папірець, уважно розглядав штамп (Ткач, Плем’я.., 1961, 16);

На книжці про міжпланетні польоти.. стояв бібліотечний штамп (Собко, Граніт, 1937, 6);

Одного разу одержала Маша листа, був він з трикутним штампом польової пошти на конверті (Гончар, Маша.., 1959, 75).

3. перен. Прийнятий загальновизнаний зразок, який сліпо наслідують; трафарет, шаблон.

Ми не раз читали відредаговані, вистругані сценарії, за якими робилися безликі фільми з мандруючими з одного в другий фільм штампами в зображенні людей, їх почуттів і діянь (Довж., III, 1960, 244).

Значення в інших словниках

1. штамп — Штемпель, печатка; (на офіційному папері) шапка, напис; П. шабл|ь|он, трафарет; Т. карбівка, штампувальна ФОРМА; штампило.  Словник синонімів Караванського
2. штамп — [штамп] -па, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў  Орфоепічний словник української мови
3. штамп — Клеймо, див. штемпель  Словник чужослів Павло Штепа
4. штамп — рос. штамп 1. Прямокутна або іншої форми печатка, в якій зазначається назва установи, її адреса, телефони адміністрації. Таку печатку використовують для проштамповування документів, листів, довідок, що виходять з цієї установи.  Eкономічна енциклопедія
5. штамп — ШТАМП, а, ч. 1. Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів шляхом штампування. У похованні знайдено досить великий набір різних штампів для виготовлення прикрас (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
6. штамп — штамп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
7. штамп — -а, ч. 1》 Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів шляхом штампування. 2》 Вид печатки (у 1 знач.), яка перев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. штамп — (нім. Stampfe, від італ. stamра – печатка, друк) 1. Готовий зразок, шаблон. 2. Інструмент, форма для виготовлення виробів з різних матеріалів штампуванням. 3. Напис на машинобудівному кресленику, де зазначено його назву, масштаб, виконавців тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. штамп — ПЕЧА́ТКА (предмет з нарізаними знаками для одержання відбитка на чомусь; такий відбиток), ПЕЧА́ТЬ, ШТАМП (із зображенням назви певної установи та іншими відомостями); ШТЕ́МПЕЛЬ (перев.  Словник синонімів української мови
10. штамп — Штамп, -па і -пу; шта́мпи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)