штанята
ШТАНЯ́ТА, я́т, мн. Зменш.-пестл. до штани́; дитячі штани.
Мій хлопчище Мовчки встав, не кажучі ні слова, 3акотив штанята по коліна (Фр., XIII, 1954 336);
За бажанням Аркадія до сьомого року життя дитина мала підстрижену по-хлоп’ячому голову і хлоп’яч штанята (Вільде, На порозі, 1955, 276).
Словник української мови (СУМ-11)