штапель

ШТА́ПЕЛЬ, ю, ч.

1. Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни.

Умовний об’єм зразка вовни визначають помноженням площі шкіри, з якої знято зразок, на природну довжину штапелю (Соц. твар., 1, 1956, 57).

2. Штучне волокно невеликої довжини, признач для виготовлення пряжі; пряжа з такого волокна.

3. розм. Тканина з штапельної пряжі.

Значення в інших словниках

1. штапель — ШТА́ПЕЛЬ, ю, ч. 1. Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни. Умовний об'єм зразка вовни визначають помноженням площі шкіри, з якої знято зразок, на природну довжину штапелю (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. штапель — шта́пель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. штапель — -ю, ч. 1》 Окремий завиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни. 2》 Штучне волокно невеликої довжини, признач. для виготовлення пряжі; пряжа з такого волокна. 3》 розм. Тканина зі штапельної пряжі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. штапель — шта́пель (нім. Stapel) короткий (40 – 150 мм) відрізок штучного чи синтетичного волокна. З пучка Ш. одержують пряжу (штапельне волокно), а з неї – штапельні тканини.  Словник іншомовних слів Мельничука