штиркнути
ШТИРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., діал. Однокр. до штирка́ти.
Тогді козачка у хату вбігала. Буцім нехотя той борщ поліном штиркнула. Ну його к нечистій матері! (Укр.. думи.., 1955, 21);
Коротколиций тюремник.. злегка штиркнув старого багнетом у спину. Дід похитнувся (Стельмах, І, 1962, 452);
*У порівн. Юра стрепенувся, мовби хтось зненацька пальцем штиркнув його в око (Фр., IV, 1950, 405).
Словник української мови (СУМ-11)