штовх

ШТОВХ, виг. Уживається як присудок за знач. штовха́ти і што́вхнути.

Пацюк угледів молоденький Та зараз дядька штовх тихенько. — А що ж це,— каже,— як це так? Відкіль це взявся неборак? (Гл., Вибр., 1951, 55);

Як тільки у класі почнуться уроки,— То крутиться й вертиться він на всі боки: Умочить перо й… того штовх, того хап! (С. Ол., Вибр., 1959, 152);

Зупинилися ми біля порога. ..Коли це старий штовх мене під бік і показує на стінку… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 150).

Значення в інших словниках

1. штовх — ШТОВХ, виг. Уживається як присудок за знач. штовха́ти і штовхну́ти. Пацюк угледів молоденький Та зараз дядька штовх тихенько. – А що ж це, – каже, – як це так? Відкіль це взявся неборак? (Л.  Словник української мови у 20 томах
2. штовх — штовх вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. штовх — Штовх, виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. штовх — Штовх! меж. Толкъ! Та зараз дядька штовх тихенько. Гліб.  Словник української мови Грінченка