1. Словник української мови в 11 томах

штовх

ШТОВХ, виг. Уживається як присудок за знач. штовха́ти і што́вхнути.

Пацюк угледів молоденький Та зараз дядька штовх тихенько. — А що ж це,— каже,— як це так? Відкіль це взявся неборак? (Гл., Вибр., 1951, 55);

Як тільки у класі почнуться уроки,— То крутиться й вертиться він на всі боки: Умочить перо й… того штовх, того хап! (С. Ол., Вибр., 1959, 152);

Зупинилися ми біля порога. ..Коли це старий штовх мене під бік і показує на стінку… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штовх — ШТОВХ, виг. Уживається як присудок за знач. штовха́ти і штовхну́ти. Пацюк угледів молоденький Та зараз дядька штовх тихенько. – А що ж це, – каже, – як це так? Відкіль це взявся неборак? (Л. Словник української мови у 20 томах
  2. штовх — штовх вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. штовх — Штовх, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. штовх — Штовх! меж. Толкъ! Та зараз дядька штовх тихенько. Гліб. Словник української мови Грінченка