1. Словник української мови у 20 томах

штовх

ШТОВХ, виг.

Уживається як присудок за знач. штовха́ти і штовхну́ти.

Пацюк угледів молоденький Та зараз дядька штовх тихенько. – А що ж це, – каже, – як це так? Відкіль це взявся неборак? (Л. Глібов);

Як тільки у класі почнуться уроки, – То крутиться й вертиться він на всі боки: Умочить перо й... того штовх, того хап! (С. Олійник);

Зупинилися ми біля порога. .. Коли це старий штовх мене під бік і показує на стінку... (Є. Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штовх — штовх вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. штовх — Штовх, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. штовх — ШТОВХ, виг. Уживається як присудок за знач. штовха́ти і што́вхнути. Пацюк угледів молоденький Та зараз дядька штовх тихенько. — А що ж це,— каже,— як це так? Відкіль це взявся неборак? (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. штовх — Штовх! меж. Толкъ! Та зараз дядька штовх тихенько. Гліб. Словник української мови Грінченка