штукатуритися
ШТУКАТУ́РИТИСЯ, рюся,ришся, недок.
1. Пас. до штукату́рити.
Не секрет, що промислові об’єкти в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а будуються під розшивку (Веч. Київ, 29.III 1967, 3).
2. перен., розм., ірон. Надмірно пудритися, білитися.
Словник української мови (СУМ-11)