штукатурити

ШТУКАТУ́РИТИ, рю, риш, недок., перех. і без додатка. Покривати поверхню стіни, стелі і т. ін. шаром штукатурки (у 2 знач.).

Стіни жилих кімнат всередині штукатурили, а по штукатурці часто робили фресковий або енкаустичний (восковими фарбами) розпис (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 305);

Цінність блоків з опоки для стін полягає ще й в тому, що внутрішні і зовнішні поверхні стін не потрібно штукатурити; їх можна білити, фарбувати будь-яким барвником, обклеювати шпалерами або обробляти хімічними речовинами (Компл. використ. вапняків.., 1957, 140);

// перен., розм., ірон. Покривати обличчя білилами, надмірно його пудрити.

Значення в інших словниках

1. штукатурити — хохл. (штукатуріть) тинкувати тинькувати, витиньковувати, витинькувати, повитиньковувати, затиньковувати, затинькувати, позатиньковувати, потинькувати, стиньковувати, отинькувати, постиньковувати  Словник чужослів Павло Штепа
2. штукатурити — ШТУКАТУ́РИТИ, рю, риш, недок., що, чим і без дод. Покривати поверхню стіни, стелі і т. ін. шаром штукатурки (у 2 знач.). Стіни жилих кімнат усередині штукатурили, а по штукатурці часто робили фресковий або енкаустичний (восковими фарбами) розпис (з наук.  Словник української мови у 20 томах
3. штукатурити — штукату́рити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. штукатурити — -рю, -риш, недок., перех. і без додатка. 1》 Покривати поверхню стіни, стелі і т. ін. шаром штукатурки (у 2 знач.); тинькувати. 2》 перен., розм., ірон. Покривати обличчя білилами, надмірно його пудрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. штукатурити — ШТУКАТУ́РИТИ (покривати якусь поверхню шаром штукатурки), ТИНЬКУВА́ТИ, ОШТУКАТУ́РЮВАТИ. — Док.: поштукату́рити, потинькува́ти, оштукату́рити. Стіни жилих кімнат всередині штукатурили, а по штукатурці часто робили фресковий ..  Словник синонімів української мови