штукатурити
штукату́рити
-рю, -риш, недок., перех. і без додатка.
1》 Покривати поверхню стіни, стелі і т. ін. шаром штукатурки (у 2 знач.); тинькувати.
2》 перен., розм., ірон. Покривати обличчя білилами, надмірно його пудрити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови