штурвальний

ШТУРВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до штурва́л.

Штурвальний трос;

// Який є штурвалом.

Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку. Тут його зацікавило штурвальне колесо (Ткач, Гриць.., 1955, 7);

// Який відбувається за допомогою штурвала.

Штурвальне керування;

// Признач, для штурвала.

Штурвальна площадка і місток рами [у молотарці] сполучені дерев’яною драбинкою (Зерн. комбайни, 1957, 82).

2. у знач. ім. штурва́льний, ного, ч. Особа, в обов’язок якої входить керування штурвалом (судна, комбайна і т. ін.).

Штурман з зненавистю вдивляється в крижину. Штурвальні з люттю крутять колесо (Довж., Зач. Десна, 1957, 445);

На самому комбайні. Гляньте, он надів бриля,— То мій тато: він штурвальний. Він комбайном управля (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 71).

3. у знач. ім. штурва́льна, ної, ж. Будка, кабіна, в якій міститься штурвал.

Значення в інших словниках

1. штурвальний — ШТУРВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до штурва́л. Штурвальний трос; // Який є штурвалом. Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку. Тут його зацікавило штурвальне колесо (Д. Ткач); // Який відбувається за допомогою штурвала.  Словник української мови у 20 томах
2. штурвальний — штурва́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. штурвальний — -а, -е. 1》 Прикм. до штурвал. Штурвальний трос. || Який є штурвалом. || Який відбувається за допомогою штурвала. Штурвальне керування. || Признач. для штурвала. 2》 у знач. ім. штурвальний, -ного...  Великий тлумачний словник сучасної мови