штурхання

ШТУ́РХА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шту́рха́ти.

— Записка? Де? Від кого? Яка? Покажи негайно!.. — Кожне слово супроводжувалося не менш енергійними діями: підштовхуванням баби Наді до кімнат, штурханням у плечі, хапанням за руки (Загреб., День.., 1964, 65).

Значення в інших словниках

1. штурхання — ШТУ́РХА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шту́рха́ти. – Записка? Де? Від кого? Яка? Покажи негайно!.. – Кожне слово супроводжувалося не менш енергійними діями: підштовхуванням баби Наді до кімнат, штурханням у плечі, хапанням за руки (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
2. штурхання — шту́рха́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. штурхання — -я, с., розм. Дія за знач. штурхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови