1. Словник української мови в 11 томах

штурхання

ШТУ́РХА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шту́рха́ти.

— Записка? Де? Від кого? Яка? Покажи негайно!.. — Кожне слово супроводжувалося не менш енергійними діями: підштовхуванням баби Наді до кімнат, штурханням у плечі, хапанням за руки (Загреб., День.., 1964, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурхання — ШТУ́РХА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шту́рха́ти. – Записка? Де? Від кого? Яка? Покажи негайно!.. – Кожне слово супроводжувалося не менш енергійними діями: підштовхуванням баби Наді до кімнат, штурханням у плечі, хапанням за руки (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  2. штурхання — шту́рха́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. штурхання — -я, с., розм. Дія за знач. штурхати. Великий тлумачний словник сучасної мови