1. Словник української мови у 20 томах

штурхання

ШТУ́РХА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. шту́рха́ти.

– Записка? Де? Від кого? Яка? Покажи негайно!.. – Кожне слово супроводжувалося не менш енергійними діями: підштовхуванням баби Наді до кімнат, штурханням у плечі, хапанням за руки (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурхання — шту́рха́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. штурхання — -я, с., розм. Дія за знач. штурхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штурхання — ШТУ́РХА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шту́рха́ти. — Записка? Де? Від кого? Яка? Покажи негайно!.. — Кожне слово супроводжувалося не менш енергійними діями: підштовхуванням баби Наді до кімнат, штурханням у плечі, хапанням за руки (Загреб., День.., 1964, 65). Словник української мови в 11 томах