шубний
ШУ́БНИЙ, а, е.
1. Прикм. до шу́ба 1;
// Признач. для шуби.
2. З хорошим, теплим хутром, придатним для виготовлення шуб (у 1 знач.), кожухів і т. ін.
Шубна порода;
// Пов’язаний з виготовленням і торгівлею виробами з хутра.
Шубні вироби; Шубний цех.
Шу́бне вівча́рство — розведення овець особливих порід для одержання шкур, які йдуть на виготовлення шуб, кожухів, кожушків та інших виробів.
Словник української мови (СУМ-11)