шубовсть

ШУБО́ВСТЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шубо́встати і шубо́вснути.

Вас так і потягло до води, до її чистої хвилі, до її цілющої прохолоди. Мерщій все з себе! Шубовсть!.. (Мирний, IV, 1955, 316);

Черевик — шубовсть у воду, навіть хвиля розійшлась! (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 167);

Потріпав [півень] крилами, закукурікав та — шубовсть у Лаврінові огірки(Н.-Лев., II, 1956, 372);

Перелякалася миша, бо ворогів у неї багато. Перелякалася і — шубовсть з пенька, прямо в нірку (Коп., Як вони.., 1948, 95);

*Образно. Марина зітхнула: — От саме через те ти й щаслива, Олено. Що правильно ти його полюбила. А не так, як я: шубовсть! Наче з кручі у воду. Не розпитала нічого! Не розізнала. От і розплачуйсь тепер (Головко, І, 1957, 487).

Значення в інших словниках

1. шубовсть — див. падати  Словник синонімів Вусика
2. шубовсть — ШУБО́ВСТЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шубо́встати і шубо́вснути. Вас так і потягло до води, до її чистої хвилі, до її цілющої прохолоди. Мерщій все з себе! Шубовсть!.. (Панас Мирний); Черевик – шубовсть у воду, навіть хвиля розійшлась!...  Словник української мови у 20 томах
3. шубовсть — шубо́всть вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
4. шубовсть — виг., розм. Уживається як присудок за знач. шубовстати і шубовснути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шубовсть — Шубо́всть, виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. шубовсть — Шубовсть нар. Бухъ, бултыхъ. Шубовсть — як чорт у воду. Ном. № 13767.  Словник української мови Грінченка