шулік

ШУЛІ́К, а, ч., заст. Шуліка.

В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга (Котл., І, 1952, 259).

Значення в інших словниках

1. шулік — ШУЛІ́К, а́, ч., заст. Шуліка. В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
2. шулік — шулі́к іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
3. шулік — -а, ч., заст. Шуліка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шулік — ШУЛІ́КА (хижий птах), КО́РША́К, ШУ́ЛЯ́К розм., РЯБЕ́ЦЬ розм., ШУЛІ́К розм., ШУЛЬПІ́КА діал. У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М.  Словник синонімів української мови