шуплаття
ШУ́ПЛАТТЯ, я, с., збірн., діал. Одяг, білизна; дрібні домашні речі.
Часто удень, покинувши роботу, вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття (Коцюб., II, 1955, 30);
Панни й жіноцтво похапцем кинулись збирати свої манатки, усяке своє добро та шуплаття, та вкладатись (Н.-Лев., VII, 1966, 204).
Словник української мови (СУМ-11)