шуплаття
ШУ́ПЛАТТЯ, я, с., збірн., діал.
Одяг, білизна; дрібні домашні речі.
Часто удень, покинувши роботу, вона висувала з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття (М. Коцюбинський);
Панни й жіноцтво похапцем кинулись збирати свої манатки, усяке своє добро та шуплаття, та вкладатись (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)