шуя

ШУ́Я, шу́ї, ж., збірн., діал. Шушваль.

Сама шуя в корчмі (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. Шуя — Шу́я іменник жіночого роду місто в Росії  Орфографічний словник української мови
2. шуя — ШУ́Я, шу́ї, ж., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. шуя — шу́я 1. підла, непорядна людина; негідник (ст): Він каже: “Треба бути шуєю, щоб напередодні девальвації віддавати гроші” (Вільде)|| = креатура 2. вул. жінка легкої поведінки; повія (ст)|| = вінклювка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. шуя — шуї, ж., збірн., зах. Шушваль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шуя — Шуя, шуї ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка