Значення в інших словниках
-
Шуя —
Шу́я іменник жіночого роду місто в Росії
Орфографічний словник української мови
-
шуя —
ШУ́Я, шу́ї, ж., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
шуя —
шу́я 1. підла, непорядна людина; негідник (ст): Він каже: “Треба бути шуєю, щоб напередодні девальвації віддавати гроші” (Вільде)|| = креатура 2. вул. жінка легкої поведінки; повія (ст)|| = вінклювка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
шуя —
ШУ́Я, шу́ї, ж., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
шуя —
Шуя, шуї ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка