щ

Щ, невідм., сер. Двадцять дев’ята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «щ» (вимовляється «ща»).

Значення в інших словниках

1. Щ — (ща). Як назва літери вживається в с. р.: велике щ; як назва звука вживається в ч. р.: м’який щ.  Літературне слововживання
2. щ — Щ, невідм., с. Тридцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука “щ” (вимовляється “ща”).  Словник української мови у 20 томах
3. щ — невідм., с. Тридцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "щ" (вимовляється "ща").  Великий тлумачний словник сучасної мови