щебернути
ЩЕБЕРНУ́ТИ, ну́, неш, док., діал. Шеберхнути.
[Парубок:] Схопився [Йосько].., постелив своє ліжко і сів на нім у куті та й уже ані щеберне, мов заклятий (Фр., II, 1950, 342).
Словник української мови (СУМ-11)ЩЕБЕРНУ́ТИ, ну́, неш, док., діал. Шеберхнути.
[Парубок:] Схопився [Йосько].., постелив своє ліжко і сів на нім у куті та й уже ані щеберне, мов заклятий (Фр., II, 1950, 342).
Словник української мови (СУМ-11)