щебернути —
Щеберну́ти: — писнути, відізватися [18,III] — шеберхнути, злегка зашарудіти, зашелестіти [51] — видати тихий голос (Ів.Фр.) [II] щеберну́ти: издать тихій звукъ [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
щебернути —
ЩЕБЕРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Шеберхнути. [Парубок:] Схопився [Йосько].., постелив своє ліжко і сів на нім у куті та й уже ані щеберне, мов заклятий (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
щебернути —
щеберну́ти дієслово доконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
щебернути —
-ну, -неш, док., діал. Шеберхнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щебернути —
ЩЕБЕРНУ́ТИ, ну́, неш, док., діал. Шеберхнути. [Парубок:] Схопився [Йосько].., постелив своє ліжко і сів на нім у куті та й уже ані щеберне, мов заклятий (Фр., II, 1950, 342).
Словник української мови в 11 томах