щебернути

Щеберну́ти, -ну, -неш

гл. Отозваться, писнуть. Фр. (Желех.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щебернути — Щеберну́ти: — писнути, відізватися [18,III] — шеберхнути, злегка зашарудіти, зашелестіти [51] — видати тихий голос (Ів.Фр.) [II] щеберну́ти: издать тихій звукъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. щебернути — ЩЕБЕРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Шеберхнути. [Парубок:] Схопився [Йосько].., постелив своє ліжко і сів на нім у куті та й уже ані щеберне, мов заклятий (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. щебернути — щеберну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. щебернути — -ну, -неш, док., діал. Шеберхнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щебернути — ЩЕБЕРНУ́ТИ, ну́, неш, док., діал. Шеберхнути. [Парубок:] Схопився [Йосько].., постелив своє ліжко і сів на нім у куті та й уже ані щеберне, мов заклятий (Фр., II, 1950, 342). Словник української мови в 11 томах