щитомордик
ЩИТОМО́РДИК, а, ч. Отруйна змія родини гримучих з великим щитком на голові.
Майже місяць вони проведуть у горах, ловлячи еф, кобр, гюрз, щитомордиків та інших плазунів для зоопарку столиці Узбекистану (Веч. Київ, 29.III 1968,4).
Словник української мови (СУМ-11)