щитомордик
ЩИТОМО́РДИК, а, ч.
Отруйна змія родини гримучих із великим щитком на голові.
Майже місяць вони проведуть у горах, ловлячи еф, кобр, гюрз, щитомордиків та інших плазунів для зоопарку столиці Узбекистану (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)