щиток
ЩИТО́К, тка́, ч.
1. Зменш. до щит 2, 4, 5, 8.
Хлібороби проявляють ініціативу й винахідливість. На площі, де не вистачило щитків, завезли хмиз, зібраний після розчистки лісосмуг (з газ.);
Осадчий розпорядився поставити з обох боків греблі указки, фанерні щитки, на яких чорною фарбою писалося про заборону переїзду (М. Чабанівський);
[Волошин:] Де ж ви підключите? [Наташа:] А ми тут спеціальний щиток приладнали (Яків Баш);
Комоподібна щитівка .. Дорослі комахи вкриті твердим щитком (з наук. літ.);
// спец. Прикриття, що захищає частини тіла гравця в футбол, хокей, мотоцикліста тощо від ударів.
Для власників мотоциклів важкого типу стане у пригоді новий виріб мотозаводу – колінозахисні щитки (з газ.);
// сад. Основа живця, зрізаного для окулірування.
Під час окулірування щиток на живці треба зрізати завдовжки 3 сантиметри так, щоб вічко було посередині щитка (з наук. літ.).
2. бот. Один із основних органів живлення в зародку злакових культур.
3. бот. Суцвіття, в якому всі квітки розташовуються в одній площині.
Словник української мови (СУМ-20)