щиток

щито́к

-тка, ч.

1》 Зменш. до щит 2), 4), 5), 8).

|| спец. Прикриття, що захищає частини тіла гравця в футбол, хокей, мотоцикліста тощо від ударів.

|| сад. Основа живця, зрізаного для окулірування.

2》 бот. Один з основних органів живлення в зародку злакових культур.

3》 бот. Суцвіття, в якому всі квітки розташовуються в одній площині.

Значення в інших словниках

1. щиток — ЩИТО́К, тка́, ч. 1. Зменш. до щит 2, 4, 5, 8. Хлібороби проявляють ініціативу й винахідливість. На площі, де не вистачило щитків, завезли хмиз, зібраний після розчистки лісосмуг (з газ.  Словник української мови у 20 томах
2. щиток — щито́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. щиток — див. суцвіття  Універсальний словник-енциклопедія
4. щиток — ЩИТО́К, тка́, ч. 1. Зменш. до щит 2, 4, 5, 8. Хлібороби проявляють ініціативу й винахідливість. На площі, де не вистачило щитків, завезли хмиз, зібраний після розчистки лісосмуг (Рад. Укр., 16.  Словник української мови в 11 томах
5. щиток — Щиток, -тка м. ум. отъ щит. Въ 3-мъ значеніи употребляется и самостоятельно. Вирубується щиток з дубка і сучки на йому обрубуються. Черниг. у. От яка шкода: щиток у вишеньці зломився. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка