щогловий
ЩОГЛОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до що́гла.
На щоглах світили щоглові вогні (Трубл., Лахтак, 1953, 96);
У стапельному цеху новатори.. механізували правку трубчастих конструкцій щоглових пристроїв (Наука.., 2, 1957, 18);
// Признач, для виготовлення щогл.
Рубали [солдати] щоглові сосни й вікові дуби, пиляли дошки, стругали колоддя, палі для мостів (Довж., Зач. Десна, 1957, 304);
Ліс навколо був високий, щогловий (Рибак, Зброя.., 1943, 124).
2. мор. Який відбуває службу, вахту на щоглі.
Щогловий матрос;
// у знач. ім. щоглови́й, во́го, ч. Матрос, який відбуває службу на щоглі.
Словник української мови (СУМ-11)