щоденщина
ЩОДЕ́НЩИНА, и, ж., розм. Те саме, що буде́нщина.
За час, за годину Тебе я покину, Величнеє море таємне! І знов мене прийме, Огорне, обійме Щоденщина й лихо наземне (Л. Укр., І, 1951, 21);
— Не піддавайтеся ніяким впливам,— обізвався він..,— не будьте надто вражливі на щоденщину! (Коб., І, 1956, 155);
// Те саме, що щоде́ння.
Обох їх не обділила доля тією глибинною селянською чистотою, яку не зміг розсікти ні батіг кріпацтва.., ні важка щоденщина, яка так і норовить утоптати, осипати в багно пелюстки чистого кохання (Стельмах, І, 1962, 130).
Словник української мови (СУМ-11)