щодень
ЩОДЕ́НЬ, присл., розм. Те саме, що щодня́.
Щодень було у них похмілля, Пилась горілка, як вода; Щодень бенкети, мов весілля (Котл., І, 1952, 78);
Щодень вечорами приходили побратими, по два, по три, розповідали, як іде діло (Фр., V, 1951, 372);
Наступ набирав щодень навальнішого темпу (Гончар, III, 1959, 298).
Словник української мови (СУМ-11)