щомить

ЩОМИ́ТЬ, присл. Те саме, що щоми́ті.

Юрба на площі зростала щомить, звідусіль бігли жінки й діти (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 355);

— Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? (Забіла, Промені, 1951, 83).

Значення в інших словниках

1. щомить — див. безперервно; часто  Словник синонімів Вусика
2. щомить — ЩОМИ́ТЬ, присл. Те саме, що щоми́ті. Юрба на площі зростала щомить, звідусіль бігли жінки й діти (Іван Ле і О. Левада); – Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? (Н. Забіла).  Словник української мови у 20 томах
3. щомить — щоми́ть прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
4. щомить — присл. Те саме, що щомиті.  Великий тлумачний словник сучасної мови