щомить
ЩОМИ́ТЬ, присл.
Те саме, що щоми́ті.
Юрба на площі зростала щомить, звідусіль бігли жінки й діти (Іван Ле і О. Левада);
– Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? (Н. Забіла).
Словник української мови (СУМ-20)ЩОМИ́ТЬ, присл.
Те саме, що щоми́ті.
Юрба на площі зростала щомить, звідусіль бігли жінки й діти (Іван Ле і О. Левада);
– Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? (Н. Забіла).
Словник української мови (СУМ-20)