щуритися

ЩУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., рідко. Те саме, що мру́житися.

Вона короткозора і щуриться, але очі в неї такі карі та блискучі, мов умиті ранньою росою (Донч., IV, 1957, 46);

Вітька щось думав своє. В його уважніше щурились очі (Вас., II, 1959, 151).

Значення в інших словниках

1. щуритися — [шчуриетиес'а] -р'ус'а, -риес':а, -риец':а, -р'ац':а; нак. шчурс'а, шчуртеис'а  Орфоепічний словник української мови
2. щуритися — ЩУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., рідко. Те саме, що мру́житися. Вона короткозора і щуриться, але очі в неї такі карі та блискучі, мов умиті ранньою росою (О. Донченко); Вітька щось думав своє. В його уважніше щурились очі (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. щуритися — щу́ритися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
4. щуритися — -рюся, -ришся, недок., рідко. Те саме, що мружитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. щуритися — МРУ́ЖИТИСЯ (прикривати свої очі повіками), ЖМУ́РИТИСЯ, ЗАМРУ́ЖУВАТИСЯ, ЗАЖМУ́РЮВАТИСЯ, ЩУ́ЛИТИСЯ, ЩУ́РИТИСЯ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ (ЗЩУ́ЛЮВАТИСЯ), СКУ́ЛИТИСЯ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИСЯ, ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́РЮВАТИСЯ (злегка, не до кінця). — Док.  Словник синонімів української мови