юбка
Ю́БКА, и, ж.
1. діал. Юпка.
— А що? одрізати тобі на спідницю чи на юбку? — спитав Ястшембський в молодиці (Н.-Лев., II, 1956, 44);
Одіта вона була у демікотонну юбку й спідницю (Мирний, І, 1954, 165).
2. спец. Бокові стінки (або нижня частина їх) якогось циліндричного виробу.
Ізолятори встановлюють на спеціальних крюках і штирях, але тільки так, щоб головка їх була зверху, а юбка внизу (Монтаж і ремонт.., 1956, 19);
Юбка поршня.
Словник української мови (СУМ-11)