юха
ЮХА́, и, ж., діал. Юшка (у 1 знач.).
Клавки немає: гайнула в луг по воду для юхи, над якою ворожать Килина й троє дівчат (Мокр., Слід.., 1969, 115);
Скінчиться кльов [клювання], І весь улов Спливе в юсі пахучій (Бичко, Сійся.., 1959, 133).
◊ Набра́тися юхи́ чиєї, якої — засвоїти чиїсь манери.
Школярської юхи набрався (Номис, 1864, № 6097).
Словник української мови (СУМ-11)