юхт
ЮХТ, у, ч., діал. Юхта.
— Ти поскоріш поший чобо́ти Із того юхту, що купив (Стельмах, V, 1963, 61);
*У порівн. Ні вуси, ні борода не хотіли рости на його темному, як юхт, обличчі (Коцюб., І, 1955, 34).
Словник української мови (СУМ-11)ЮХТ, у, ч., діал. Юхта.
— Ти поскоріш поший чобо́ти Із того юхту, що купив (Стельмах, V, 1963, 61);
*У порівн. Ні вуси, ні борода не хотіли рости на його темному, як юхт, обличчі (Коцюб., І, 1955, 34).
Словник української мови (СУМ-11)