юхта
Ю́ХТА, и, ж. Сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней.
Аж ось! Глянь: лимар наш сю шкуру підіймає І юхтою її або габельком [габелком] величає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 44);
Чоботи з жовтої юхти з довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша (Гончар, І, 1954, 302).
Словник української мови (СУМ-11)