юхта
Ю́ХТА, и, ж.
Сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней.
Аж ось! Глянь: лимар наш сю шкуру підіймає І юхтою її або габельком [габелком] величає (П. Гулак-Артемовський);
Чоботи з жовтої юхти з довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої, красивої фігури Черниша (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)