юхтовий
ЮХТО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ю́хта;
// Який виготовляє юхту.
Юхтовий завод;
// Зробл. з юхти.
Клим Голодрабенко до церкви не вчащає. Від чого? — Що чобіт юхтових він не має (Бор., Тв., 1957, 188);
Дід Баклага важко ступає своїми юхтовими чобітьми, спирається на ціпок (Мик., II, 1957, 316);
*Образно. На подвір’ї коло стайні порається над чимсь Явтух-наймит. Юхтове лице його розтягнулось усміхом на мій добридень (Коцюб., І, 1955, 460).
Словник української мови (СУМ-11)