юшка
Ю́ШКА, и, ж.
1. Суп м’ясний, картопляний, рибний і т. ін.
Стало на рибу, стане і на юшку (Укр.. присл.., 1963. 67);
Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасолі (Коцюб., I, 1955, 238);
За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшку (Досв., Вибр., 1959, 41);
— Коропів таких, як тут, ніде не знайдеш. За день відра два наловити можна. Така юшка буде — пальці оближеш (Тулуб, В степу.., 1964. 111);
Мати налила миску юшки з м’яса (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 63);
// Рідина з будь-якої готової страви.
Чоловіки.. беруть руками м’ясо, тягнуть з тарілок так нечепурно, аж юшка тече по скатерті (Н.-Лев., III, 1956, 273);
*У порівн. До роботи Юхрим був рідким, наче юшка, зате круто міг замісити якусь сутягу чи паскудство (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 17);
// Відвар з чого-небудь.
Яка грушка, така й юшка (Укр.. присл.., 1955, 104);
// Сік рослини, плоду.
В грубці гоготіло, шипіли дрова, стріляли лунко, на кінцях вільхового хмизу пінилась і закипала жовта юшка (Збан., Єдина, 1959, 28).
◊ Перебива́тися з ю́шки на во́ду — те саме, що Перебива́тися з копі́йки на копі́йку ( див. перебива́тися).
Не віриться, що тут колись жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (Кучер, Дорога.., 1958, 19).
2. перен., розм. Те саме, що кров 1.
— Кресь! — він мене раз по щоці, кресь! — удруге.. До лиця — а з його юшка так і цебенить (Вас., І, 1959, 279);
З носа в Юри тече, як з водопроводу. Юшка червона заливає йому губи, стікає з бороди і крапав на груди (Смолич, II, 1958, 56).
◊ Набира́тися (набра́тися) ю́шки від кого — перейматися чиїмись поглядами, думками, ідеями і т. ін.
До цього Твердохліба навіть їхати не охота. Все одно не послухається. Все по-своєму зробить. А це вже і Ярина від нього юшки набралася, кирпу гне (Цюпа, Краяни, 1971, 223);
Пуска́ти (пусти́ти) ю́шку кому, з кого — убивати або сильно бити когось.
— Своє зарядив [Левко], як молитву: юшку треба пускати не тільки з панів, а й з їхніх прихвоснів… (Стельмах, І, 1962, 605);
Уми́тися ю́шкою див. умива́тися.
Словник української мови (СУМ-11)