1. Словник української мови в 11 томах

юшка

Ю́ШКА, и, ж.

1. Суп м’ясний, картопляний, рибний і т. ін.

Стало на рибу, стане і на юшку (Укр.. присл.., 1963. 67);

Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасолі (Коцюб., I, 1955, 238);

За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшку (Досв., Вибр., 1959, 41);

— Коропів таких, як тут, ніде не знайдеш. За день відра два наловити можна. Така юшка буде — пальці оближеш (Тулуб, В степу.., 1964. 111);

Мати налила миску юшки з м’яса (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 63);

// Рідина з будь-якої готової страви.

Чоловіки.. беруть руками м’ясо, тягнуть з тарілок так нечепурно, аж юшка тече по скатерті (Н.-Лев., III, 1956, 273);

*У порівн. До роботи Юхрим був рідким, наче юшка, зате круто міг замісити якусь сутягу чи паскудство (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 17);

// Відвар з чого-небудь.

Яка грушка, така й юшка (Укр.. присл.., 1955, 104);

// Сік рослини, плоду.

В грубці гоготіло, шипіли дрова, стріляли лунко, на кінцях вільхового хмизу пінилась і закипала жовта юшка (Збан., Єдина, 1959, 28).

◊ Перебива́тися з ю́шки на во́ду — те саме, що Перебива́тися з копі́йки на копі́йку ( див. перебива́тися).

Не віриться, що тут колись жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (Кучер, Дорога.., 1958, 19).

2. перен., розм. Те саме, що кров 1.

— Кресь! — він мене раз по щоці, кресь! — удруге.. До лиця — а з його юшка так і цебенить (Вас., І, 1959, 279);

З носа в Юри тече, як з водопроводу. Юшка червона заливає йому губи, стікає з бороди і крапав на груди (Смолич, II, 1958, 56).

◊ Набира́тися (набра́тися) ю́шки від кого — перейматися чиїмись поглядами, думками, ідеями і т. ін.

До цього Твердохліба навіть їхати не охота. Все одно не послухається. Все по-своєму зробить. А це вже і Ярина від нього юшки набралася, кирпу гне (Цюпа, Краяни, 1971, 223);

Пуска́ти (пусти́ти) ю́шку кому, з кого — убивати або сильно бити когось.

— Своє зарядив [Левко], як молитву: юшку треба пускати не тільки з панів, а й з їхніх прихвоснів… (Стельмах, І, 1962, 605);

Уми́тися ю́шкою див. умива́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юшка — (рідка страва, так зване перше) суп, розм. зупа, діал. поливка, (з риби) уха, (з пшона) куліш, (зовсім рідка, малокалорійна) бурда, похльопка, баланда. Словник синонімів Полюги
  2. юшка — Щерба, суп, г. зупа, (рибна) юха, (з круп) крупник, (рідка частина страви) як ім. рідке, П. кров, юшечка Словник синонімів Караванського
  3. юшка — [йушка] -шкие, д. і м. йус'ц'і, мн. йушки, йушок дв'і йушкие Орфоепічний словник української мови
  4. юшка — -и, ж. 1》 Суп м'ясний, картопляний, рибний і т. ін. || Рідина з будь-якої готової страви. || Відвар з чого-небудь. || Сік рослини, плоду. 2》 перен., розм. Те саме, що кров 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. юшка — Ю́ШКА, и, ж. 1. Суп м'ясний, картопляний, рибний і т. ін. Стало на рибу, стане і на юшку (прислів'я); Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасолі (М. Словник української мови у 20 томах
  6. юшка — ю́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ю́шки Орфографічний словник української мови
  7. юшка — юшка → юха (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. юшка — Стало на юшку, а не стало на петрушку. Вистачило грошей, щоб купити більшу і дорожчу річ, але не вистачило на дрібницю. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. юшка — Рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками. Універсальний словник-енциклопедія
  10. юшка — уми́тися ю́шкою. Залитися кров’ю від сильного удару. — Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький); Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко). Фразеологічний словник української мови
  11. юшка — КОМПО́Т (солодка рідка страва з фруктів та ягід); УЗВА́Р, Ю́ШКА (перев. із сушених фруктів та ягід); КУЛА́ГА діал. (з ягід). Тут Жох звернувся до Михася: — Якась-то в неї єсть мета, Тебе, либонь, та пані Ася Компотом поїть неспроста... (С. Словник синонімів української мови
  12. юшка — Ю́шка, ю́шки, ю́шці; ю́шки́, ю́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. юшка — Юшка, -ки ж. 1) Супъ (съ мясомъ, картофелемъ и пр.), уха (рыбная), вообще жижица въ вареной пищѣ. Маркев. 164. Чуб. VII. 439. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло. Ном. № 2576. Дешева рибка, — погана юшка. Ном. № 10536. А петрушку криши в юшку. Шевч. Словник української мови Грінченка