юшка

Значення в інших словниках

1. юшка — (рідка страва, так зване перше) суп, розм. зупа, діал. поливка, (з риби) уха, (з пшона) куліш, (зовсім рідка, малокалорійна) бурда, похльопка, баланда. Словник синонімів Полюги
2. юшка — [йушка] -шкие, д. і м. йус'ц'і, мн. йушки, йушок дв'і йушкие Орфоепічний словник української мови
3. юшка — -и, ж. 1》 Суп м'ясний, картопляний, рибний і т. ін. || Рідина з будь-якої готової страви. || Відвар з чого-небудь. || Сік рослини, плоду. 2》 перен., розм. Те саме, що кров 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. юшка — Ю́ШКА, и, ж. 1. Суп м'ясний, картопляний, рибний і т. ін. Стало на рибу, стане і на юшку (прислів'я); Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасолі (М. Словник української мови у 20 томах
5. юшка — ю́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ю́шки Орфографічний словник української мови
6. юшка — юшка → юха (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. юшка — Стало на юшку, а не стало на петрушку. Вистачило грошей, щоб купити більшу і дорожчу річ, але не вистачило на дрібницю. Приповідки або українсько-народня філософія
8. юшка — Рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками. Універсальний словник-енциклопедія
9. юшка — уми́тися ю́шкою. Залитися кров’ю від сильного удару. — Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький); Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко). Фразеологічний словник української мови
10. юшка — КОМПО́Т (солодка рідка страва з фруктів та ягід); УЗВА́Р, Ю́ШКА (перев. із сушених фруктів та ягід); КУЛА́ГА діал. (з ягід). Тут Жох звернувся до Михася: — Якась-то в неї єсть мета, Тебе, либонь, та пані Ася Компотом поїть неспроста... (С. Словник синонімів української мови
11. юшка — Ю́шка, ю́шки, ю́шці; ю́шки́, ю́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. юшка — Ю́ШКА, и, ж. 1. Суп м’ясний, картопляний, рибний і т. ін. Стало на рибу, стане і на юшку (Укр.. присл.., 1963. 67); Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасолі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
13. юшка — Юшка, -ки ж. 1) Супъ (съ мясомъ, картофелемъ и пр.), уха (рыбная), вообще жижица въ вареной пищѣ. Маркев. 164. Чуб. VII. 439. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло. Ном. № 2576. Дешева рибка, — погана юшка. Ном. № 10536. А петрушку криши в юшку. Шевч. Словник української мови Грінченка