юшка
Ю́ШКА, и, ж.
1. Суп м'ясний, картопляний, рибний і т. ін.
Стало на рибу, стане і на юшку (прислів'я);
Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасолі (М. Коцюбинський);
За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшку (Олесь Досвітній);
– Коропів таких, як тут, ніде не знайдеш. За день відра два наловити можна. Така юшка буде – пальці оближеш (З. Тулуб);
Мати налила миску юшки з м'яса (В. Гжицький);
// Рідина з будь-якої готової страви.
Чоловіки .. беруть руками м'ясо, тягнуть з тарілок так нечепурно, аж юшка тече по скатерті (І. Нечуй-Левицький);
* У порівн. До роботи Юхрим був рідким, наче юшка, зате круто міг замісити якусь сутягу чи паскудство (М. Стельмах);
// Відвар з чого-небудь.
Яка грушка, така й юшка (прислів'я);
// Сік рослини, плоду.
В грубці гоготіло, шипіли дрова, стріляли лунко, на кінцях вільхового хмизу пінилась і закипала жовта юшка (Ю. Збанацький).
2. перен., розм. Те саме, що кров 1.
– Кресь! – він мене раз по щоці, кресь! – удруге .. До лиця – а з його юшка так і цебенить (С. Васильченко);
З носа в Юри тече, як з водопроводу. Юшка червона заливає йому губи, стікає з бороди і крапає на груди (Ю. Смолич).
3. перен., розм. Тільки рідина, ніщо.
◇ За сочеви́чну ю́шку продава́ти / прода́ти див. продава́ти;
Зроби́ти / роби́ти ю́шку див. зроби́ти;
Набра́тися ю́шки (юхи́) див. набира́тися;
Перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас) див. перебива́тися;
Пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров, крови́цю, мазку́) [з но́са] див. пуска́ти;
Уми́тися ю́шкою див. умива́тися;
(1) Черво́на ю́шка – кров.
Умитих червоною юшкою, майже непритомних, їх [арештантів] кидають у кузов “чорного ворона” й відвозять у поліцію (Ф. Маківчук).
Значення в інших словниках
- юшка — (рідка страва, так зване перше) суп, розм. зупа, діал. поливка, (з риби) уха, (з пшона) куліш, (зовсім рідка, малокалорійна) бурда, похльопка, баланда. Словник синонімів Полюги
- юшка — Щерба, суп, г. зупа, (рибна) юха, (з круп) крупник, (рідка частина страви) як ім. рідке, П. кров, юшечка Словник синонімів Караванського
- юшка — [йушка] -шкие, д. і м. йус'ц'і, мн. йушки, йушок дв'і йушкие Орфоепічний словник української мови
- юшка — -и, ж. 1》 Суп м'ясний, картопляний, рибний і т. ін. || Рідина з будь-якої готової страви. || Відвар з чого-небудь. || Сік рослини, плоду. 2》 перен., розм. Те саме, що кров 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- юшка — ю́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ю́шки Орфографічний словник української мови
- юшка — юшка → юха (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- юшка — Стало на юшку, а не стало на петрушку. Вистачило грошей, щоб купити більшу і дорожчу річ, але не вистачило на дрібницю. Приповідки або українсько-народня філософія
- юшка — Рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками. Універсальний словник-енциклопедія
- юшка — уми́тися ю́шкою. Залитися кров’ю від сильного удару. — Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький); Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко). Фразеологічний словник української мови
- юшка — КОМПО́Т (солодка рідка страва з фруктів та ягід); УЗВА́Р, Ю́ШКА (перев. із сушених фруктів та ягід); КУЛА́ГА діал. (з ягід). Тут Жох звернувся до Михася: — Якась-то в неї єсть мета, Тебе, либонь, та пані Ася Компотом поїть неспроста... (С. Словник синонімів української мови
- юшка — Ю́шка, ю́шки, ю́шці; ю́шки́, ю́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- юшка — Ю́ШКА, и, ж. 1. Суп м’ясний, картопляний, рибний і т. ін. Стало на рибу, стане і на юшку (Укр.. присл.., 1963. 67); Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасолі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- юшка — Юшка, -ки ж. 1) Супъ (съ мясомъ, картофелемъ и пр.), уха (рыбная), вообще жижица въ вареной пищѣ. Маркев. 164. Чуб. VII. 439. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло. Ном. № 2576. Дешева рибка, — погана юшка. Ном. № 10536. А петрушку криши в юшку. Шевч. Словник української мови Грінченка