ядуче
ЯДУ́ЧЕ. Присл. до яду́чий.
Порохами, гарматним відгулом Злий татарник ядуче пропах (Мал., II, 1956, 182).
Словник української мови (СУМ-11)ЯДУ́ЧЕ. Присл. до яду́чий.
Порохами, гарматним відгулом Злий татарник ядуче пропах (Мал., II, 1956, 182).
Словник української мови (СУМ-11)