ядуче
ЯДУ́ЧЕ. Присл. до яду́чий.
Порохами, гарматним відгулом Злий татарник ядуче пропах (Мал., II, 1956, 182).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ЯДУ́ЧЕ. Присл. до яду́чий.
Порохами, гарматним відгулом Злий татарник ядуче пропах (Мал., II, 1956, 182).