ядуха
Я́ДУ́ХА, и.
1. ж. Задишка, спричинювана деякими захворюваннями серця або бронхів; астма.
Люта ядуха розриває бідоласі груди ще відтоді, як повернувся з війни, увібравши в себе гнилизну Мазурських боліт (Речм., Весн. грози, 1961, 4);
Він кілька років хворів на ядуху і говорив важко, ніби витискуючи з горла вугласті, необтесані слова (Добр., Очак. розмир, 1965, 398);
До санаторіїв на береги Іссик-Кулю привозили хворих, котрих мучила серцева ядуха, слабість (Знання.., 1, 1972, 9).
2. ч. і ж., перен., розм. Уживається як лайливе слово.
— А заробіток мій… хоч який там у дідька заробіток!.. І то ще гаразд, казав батькові хазяїн, все ж прибуток у хаті і хлопець до діла привикає. А своїх [дітей], ядуха проклятий, піди, не привчав (М. Ол., Чуєш.., 1959, 6).
Значення в інших словниках
- ядуха — Астма, дихавиця; (в шахті) задуха. Словник синонімів Караванського
- ядуха — див. астма; вонь; отрута Словник синонімів Вусика
- ядуха — Я́ДУ́ХА, и. 1. ж. Задишка, спричинювана деякими захворюваннями серця або бронхів; астма. Люта ядуха розриває бідоласі груди ще відтоді, як повернувся з війни, увібравши в себе гнилизну Мазурських боліт (В. Словник української мови у 20 томах
- ядуха — я́ду́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ядуха — -и. 1》 ж. Задишка, спричинювана деякими захворюваннями серця чи бронхів; астма. 2》 ч. і ж., перен., розм. Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ядуха — А́СТМА (хвороба), Я́ДУ́ХА, ЗАДУ́ХА, УДУ́ШШЯ діал., ДИХАВИ́ЦЯ зах. Старий.. зупинився, важко дихаючи від астми (Ю. Яновський); Дід Левко покашлював на подвір'ї — не дає спокою ядуха (І. Драч); Я трохи покуштував газу. Словник синонімів української мови
- ядуха — Я́духа, -хи, -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ядуха — Я́духа, -хи ж. Чаще во мн. ч. ядухи. Удущье. Желех. Словник української мови Грінченка